Мішель Уельбек – «Елементарні частинки»

Мішель Уельбек – «Елементарні частинки»: рецензія на книгу

Характерний уельбеківський роман. Правда, трохи неоковирний. Я б навіть сказав, перекособочений, бо в ньому все якось криво і не до ладу. Це хитромудро (на думку автора?) сплетені історії життя (скоріше, існування) двох жалюгідних і ницих (інших емоцій стосовно цих суб’єктів не спостерігалося) братів, суцільних протилежностей і відмінностей одне одного, хоча багато в чому дуже схожих між собою, як от: нещасливе дитинство + рання втрата близьких –> (вказівник причинно-наслідкової дії) закомплексованість –> непристосованість до умов навколишнього жорстокого, споживацького, на сексі схибленому середовища –> маргіналізація. На цих двох докладних життєписах персонажів-невдах автор не зупинився, він вирішив прикрасити книгу різноманіттям цікавої і не зовсім інформації, (навмання?) вклеївши в текст вирізки з газет і статей з Вікіпедії, перетворивши й так уже перенасичену пригодами книгу в калейдоскоп даних, правдивих і вигаданих фактів. Враження неповторне, коли на суміжних сторінках знаходиш сопливо-плаксиву історію про буржуазну сімейну драму, потім йдеться про “кишенькові ігри” ожирілого сорокарічного сексуально стурбованого вчителя, а згодом – дефініцію нікому не потрібного терміну з молекулярної біології.

За це у Франції дають національну премію з літератури*? Хто б сумнівався… Адже строго дотримано рецептури написання твору такого штибу. Все елементарно.

* Мається на увазі [французька] національна премія “Prix Novembre” 1998 року (теперішня назва – “Prix Décembre”). Свого часу саме через Уельбека їй замінили назву. Внаслідок скандалу премію повинна була спіткати сумна доля, проте вона вижила й існує досі.

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *