Лев Толстой – «Воскресіння

Лев Толстой – «Воскресіння»: рецензія на книгу

Не розумію одного: чому Толстому на старості літ закортіло обсмоктувати таку, так би мовити, тюремно-кримінальну тему (з присмаком релігійного фанатизму та самобичування), до того ж на стількох сторінках, коли можна було обійтися оповіданнячком пристойного обсягу, й не морочити читачеві голову зайвими (таки так!) деталями?

Читання було виснажливим, сторінки важко прохідними… Дійшовши до слова “Кінець”, поперемінні стани ступору та легкого очманіння, що змінювали один одного протягом читання останнього твору російського бороданя (так і хочеться додати: “Добре, що останнього”, бо більше щось у цьому дусі за прочитання не взявся б), враз обірвалися, принісши бажане полегшення.

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *